Чи так вже потрібні зміни у правопису?

Без фанатизма треба.Граматику мови взагалі змінити неможливо,фонетику (звуки) також. Вони розвиваються несвідомо носіями під час спонтанного мовлення.Можна впливати на лексику (словниковий склад) через освіту, літературу, ЗМІ, але також далеко не все приживеться. Орфографія (правопис) краще якщо достатньо логічна та відібражає реальний стан сучасного мовлення. Тоді її легше вивчати пересічному громадянину та не відбувається розходження мови письмової з мовою живого спілкування.Як раніше пропонувалось, механічно ввести орфографію 20-х років – абсурд, не спрацює.

СКІЛЬКИ МОЖНА ЗА МОВУ ПИСАТИ?

Треба боротися щоб не розікрали наше національне богатство- ЗЕМЛЮ!

Батьківщина- це Земля!
Мова важлива, але...
В Канаді вона теж є- Батьківщини не ма!

Одразу видно, що автор далекий від такої науки як "лінгвістика". Навіть коментувати нема чого, хіба що емоції автора.

Смешные вы.
Русский учите – пригодится.

made in Лубянка.

Толкова стаття. До речі, нинішній правопис і граматика якнайточніше відображають стан сучасної української літературної мови. А діаспорні навороти лише відлякують.

І що там толкового? по-пунктам
Які діаспорні навороти? Вам щось відомо про правопис 1928р. і 1933 і чим вони відрізняються, за яких обставин приймалися і хто над ними працював?
Так отож. Ознайомтесь, будь ласка, а потім схвалюйте абсолютно некваліфіковану, бездоказову емоційну статтю.

футбол, медицина а тепер ще й "мовознавство". – всі вважають що в тому розбираються ліпше за спеціаластів.
Хлопці займайтеся тим що вмієте робоити добре, тоді може хоч щось покращиться на Україні

Пане Хорунжий, звісно, що я не лінгвіст. Лінгвісти – дуже потрібні, вони дійсно є фахівцями, але не вони виробляють їжу, не будують та не виробляють технику, та навіть не постачають її до населення. Тому лінгвісти мають працювати для народу, орієнтуючись на думку більшості, а не нав'язувати народу своє бачення. Моя стаття – може й "некваліфікована" з точкі зору мовознавця, але є виразником думок певної частини населення, доречі україномовного. Тому справжній лінгвіст має замислитися над такою думкою, якщо вона їснує, та враховувати її у подальшому формуванні мовної политики.

kab1:

Шановний, якби лінгвісти орієнтувались на більшість – то державною мовою в Україні був би суржик. Ще питання будуть?

Продовжую:
На мою думку більш ніж 90% населення України є україномовними, бо вони вивчали Українську у школі, лише певна частина за певних обставин, корені яких у недалекому минулому, нею не користуються. Так от, вважаю, що завдання лінгвістів та мовознавців – усіляко сприяти процесу переходу тієї частини населення на Українську, та робити цей процес якомога простіше для тих людей, якщо вони дійсно хочуть, щоб Українською почали користуватися, як на роботі, так у побуті якомога більше людей. Чи не так?
А деякі фахівці вважають себе "річчю у собі", замість того, щоб робити так, щоб Українська мова дійсно стала основною мовою усього населення України...

Пане Хорунжий (як це дійсно, гарно та органично звучить – "Пане Хорунжий", аж самому подобається:-)), "суржик" не стане державною мовою хоча б тому, що він дуже поширений лише у селах, та лише у деякіх, та лише серед певної категорії населення. Ніколи не зустрічав людину з вищою освітою, як у місті, так і в селі, яка розмовляє "суржиком". Тому викоренення "суржику" це робота насамперед ПРОСВІТНИЦЬКА а ні МОВОЗНАВСЬКА – Вам, як фахівцю, різниця та повинна бути зрозуміла. Це стан КУЛЬТУРИ, а не МОВИ.

Ну давайте тоді просто замінимо "что" на "шо" і "где" на "де". Перейдуть елементарно.
І взагалі, проти яких змін ви конкретно виступаєте?

Ну ні, і ще раз ні. Ви помиляєтесь.

Людина, якій подобаються твори Тараса Шевченка, Івана Франка та інших українських класиків – від Панаса Мирного до Василя Стуса, та яка ці твори читає, на мій погляд, вже не може уявити себе, розмовляючим "суржиком" – хіба ні? А якщо людина, навіть у школі, вивчаючи українську літературу, не читала ці твори – а лише "критику" у підручнику до ніх, щоб здати іспити – хіба це питання мови? Це вже питання культури...